Skip to content

Демократія та суспільство добробуту

Права та свободи у демократичному суспільстві

  • Ісландія – республіка й демократична держава. Республіка була заснована 17 червня 1944 року.
  • Республіка означає, що влада належить народу. Громадяни голосують за представників у парламент (Alþingi), а також за муніципальних представників. Ці представники належать до різних політичних партій.
  • Парламентські вибори проводяться кожні чотири роки.
  • Президента країни також обирають на чотирирічний термін шляхом всенародного голосування.
  • Вибори вирішуються всенародною більшістю.
  • Проте важливо, щоб урядова більшість враховувала волю меншості при формуванні політики, наприклад, у парламенті та муніципалітетах.
  • Кожен громадянин Ісландії, який досяг 18 років, має право голосу.
  • Особа повинна мати ісландське громадянство, щоби мати можливість голосувати на парламентських виборах.
  • Щоб голосувати на муніципальних виборах, іноземні громадяни мають проживати в Ісландії протягом п’яти років поспіль, до дати виборів.
  • Влада поділяється на три гілки влади: законодавчу, виконавчу та судову.

Статут Організації Об’єднаних Націй

  • Статут Організації Об'єднаних Націй був підписаний у Сан-Франциско 26 червня 1945 року. Це був перший міжнародний договір із конкретною метою підтримання та захисту прав людини в усьому світі.
  • Ісландія підписала хартію в 1946 році.
  • Загальна декларація прав людини була підписана 10 грудня 1948 року.
  • Згідно з декларацією, усі народжуються вільними та рівними. Кожна людина має однакові права незалежно від кольору шкіри, раси, статі, мови, віросповідання, релігії чи інших переконань.

З Загальної декларації прав людини

  • Кожен народжується вільним і рівним. Кожен має однакові права незалежно від кольору шкіри, раси, статі, мови, віросповідання, релігії чи інших переконань.
  • Кожен має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може перебувати в рабстві чи підневільному стані. Ніхто не може продати чи купити іншу людину.
  • Кожний працюючий має право на справедливу та задовільну винагороду. Материнство й дитинство дають право на особливе піклування та допомогу.
  • Кожна людина має обов’язки перед громадою, у якій тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.
  • Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. Кожна людина, має право, на основі повної рівності, на те, щоби її справа була розглянута прилюдно та з дотриманням усіх вимог справедливості незалежним і безстороннім судом.
  • Кожна людина має право на громадянство. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства.

Європейський суд з прав людини

  • Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) був заснований у 1959 році на основі Європейської конвенції з прав людини. Ісландія підписала конвенцію в 1950 році, та вона стала законом в Ісландії у 1994 році.
  • Конвенція охоплює право на: життя і свободу; право на справедливе та публічне слухання; заборона катувань; право на приватність; а також свободу вираження поглядів, релігії та об’єднань.
  • Багато конкретних прав людини захищені міжнародними договорами та ісландським законодавством, а також ісландською конституцією.

Мова ворожнечі

  • Мова ворожнечі – це будь-які слова, зображення чи інші форми комунікації, які поширюють або розпалюють ненависть проти особи чи окремих осіб, які належать до певної групи. Мова ворожнечі є образливою та може мати серйозні наслідки для окремих осіб і груп.
  • Відповідно до кримінального кодексу Ісландії під публічними висловлюваннями ворожнечі розуміють будь-яку ненависницьку або дискримінаційну мову щодо окремих осіб або груп на основі їхньої релігії, етнічної приналежності, національності, раси, кольору шкіри, походження, гендерної ідентичності або сексуальності, і караються фінансовими штрафами або до 2 років позбавлення волі.

Упередження

  • Упередження – це ті судження, які люди роблять, коли досліджується лише одна сторона проблеми або коли щось судять заздалегідь.
  • Упередження часто формуються через незнання або страх перед новими чи чужими речами, яким люди стикаються в ЗМІ чи суспільстві.
  • Як люди, які живуть у межах спільноти, так і ті, хто приєднується до нової спільноти, можуть піддаватися упередженням.
  • Збільшення участі та видимості різних людей на якомога більшій кількості етапів їхнього життя збільшує їхні знання та зменшує кількість упереджень.
  • Людям корисно зазирнути всередину та побачити, чи не виявляють вони будь-яких упереджень, коли бачать або відчувають щось нове. У цьому випадку, може бути гарною ідеєю замислитися, шукати інформацію та задавати запитання.

Video

Can we improve the content on the site?